English Oratory Club Speak ++

Англомовний клуб ораторської майстерності, створений у партнерстві з мережею ораторських клубів «Красномовець».

Керівник: Антоніна Палецька-Юкало.

Клуб Speak ++  створює можливість розвивати та вдосконалювати навички публічного виступу. Учасники вчаться говорити красиво, яскраво, вільно та правильно з урахуванням запитів і трендів сучасності. Володіння англійською мовою – must do у світі сьогодення, саме тому актуальним є  простір, де б студенти навчалися висловлювати свої думки лаконічно, зрозуміло, змістовно англійською мовою.

Навчання в клубі передбачає виголошення промов англійською мовою перед аудиторією на засіданнях клубу.

Формат  засідань  Speak ++   (за аналогією до засідань україномовного клубу «Красномовець») – виголошення промов (тривалістю 6-7-хвилин), кожна з яких спрямована на відточення певної навички, яка є однією з ключових навичок професійного промовця:

  1. Перша промова.
  2. Структура промови.
  3. Зоровий контакт.
  4. Цінність та головна думка промови.
  5. Жести рук.
  6. Постава та хода.
  7. Питання до слухачів.
  8. Міміка.
  9. Паузи в промові.
  10. Гучність голосу.
  11. Темп та висота голосу.
  12. Енергетика промови.

Тему виступу учасники вибирають самостійно.

Засідання клубу умовно ділиться на дві частини: виголошення підготовлених промов та виступи з експромт-промовами (тривалість кожної експромт-промови 2 хвилини). Теми експромт-промов обирає ведучий.

Основні ролі на засіданні:

  • Підготовлений промовець
  • Оцінювач
  • Таймер
  • Лічильний слів паразитів
  • Букініст
  • Комік
  • Поет
  • Експромт-промовці

Часто засідання проходять у форматі дебатів або інтерактивних активностей, спрямованих на відточення навичок красномовства, концентрацію уваги, взаємодію з аудиторією та подолання страху перед виступом.

Засідання англомовного ораторського клубу відбувається кожного тижня.

 

 

Керівник: Оксана Калінська.

Мета курсу – формування у студентів уявлення та розуміння сутності «емоційного інтелекту» та ознайомлення з технологіями його розвитку і керування.

Розвинути уявлення студентів про емоційний інтелект та його компоненти (емоційний, когнітивний, комунікативний та поведінковий) і необхідні особистісно-професійні якості, що впливають на розвиток емоційного інтелекту, а також набуття практичних навичок по керуванню власними емоціями та інших людей. Допомогти студентам зрозуміти та побачити на практиці психофізіологічні основи емоцій та почуттів, їхній вплив на життя людей в особистісній, міжособистісній, груповій (колективній), професійній, сімейній сферах; ознайомитися з вмінням керувати емоціями та почуттями в нетипових ситуаціях, контролювати себе та свій розум.

Студенти мають навчитися ідентифікувати та називати свої емоції та емоції інших; усвідомлювати свої емоції та переживання; здійснювати самоаналіз та рефлексію; контролювати свої емоції; керувати своїми емоційними станами в різних ситуаціях; будувати стосунки з оточуючими людьми на основі розуміння емоцій та вміння ними керувати; гнучко реагувати на різні впливи.

Завдання курсу:

– інтеграція та систематизація знань про «емоційний інтелект»;

– опанування технологій розвитку емоційного інтелекту;

– вироблення готовності до впливу емоційного фактору на професійне середовище.

У результаті вивчення дисципліни студент буде:

  • знати та розуміти зміст, структуру та особливості «емоційного інтелекту»;
  • вміти аналізувати методи від емоційної напруженості, надмірної самокритичності, скутості, роздратування;
  • вміти володіти навичками глибокого пізнання і розуміння своїх емоцій та переживань.

Внаслідок опанування змісту нормативної навчальної дисципліни «Психологія емоційного інтелекту» у студентів сформуються такі навчальні компетентності:

– здатність до аналізу та синтезу психологічних аспектів взаємодії особистості та у професійному середовищі (адаптація, рефлексія, пізнання);

– спроможність ефективно планувати та організовувати психологічну самодопомогу;

– уміння знаходити та аналізувати інформаційні джерела щодо методів розвитку емоційного інтелекту;

– здатність до системного навчання з метою підвищення власної емоційної компетентності у процессах саморозвитку та професійного страновлення.

Форма проведення:  лекція-презентація, дискусійні групи, майстер-клас, тренінг, перегляд відеоресурсів.

Теми клубу «Психологія емоційного інтелекту особистості» 

 «Керуйте своїми почуттями,

поки Ваші почуття не почали керувати Вами»

Публіус Сірус, римський поет, І ст. до н.е.

 

  1. Поняття про емоційно-почуттєву сферу. Види емоцій та почуттів, характеристика окремих видів емоцій та почуттів. Визначення емоцій та почуттів, їхні специфічні ознаки та властивості. Розуміння емоцій у вузькому та широкому контексті. Основні відмінності емоцій від почуттів. Функціональне значення емоцій та почуттів в житті людини: значення емоцій з точки зору еволюції; функції емоцій; роль емоцій в когнітивних процесах та творчості.
  1. Психофізіологічні основи емоцій та почуттів. Класифікації емоцій та почуттів: за рівнем організації; за знаком (або забарвленістю); за характером впливу на життєдіяльність; за ступенем розвитку емоцій (або за структурою); залежно від потреб та цілей діяльності. Характеристика окремих видів фундаментальних емоції (інтерес, радість, здивування, гнів, відраза, презирство, страх, сором, сум, провина). Предиктори емоцій; функціональне значення емоцій для виживання людського роду, для індивіда у процесі життєдіяльності. Імпресивна та експресивна складові емоційного реагування. Ненависть, заздрість (біла, чорна, депресивна). Мімічні патерни вияву емоцій. (Невербальна складова емоційного інтелекту). Характеристика окремих видів почуттів. Інтелектуальні емоції (інтерес, здивування). 
  1. Вікові та статеві особливості емоційної сфери особистості. Гендерні відмінності у сфері прояву емоційного інтелекту. Біологічні передумови розвитку емоційного інтелекту (функціональна асиметрія мозку, властивості темпераменту, когнітивні здібності). Соціальні передумови емоційного інтелекту (умови родинної соціалізації, особистісні установки, власна активність особистості, релігійність, статеві особливості виховання, гендерні ролі). Вікові особливості розвитку емоційного інтелекту.

Статеві відмінності у сфері прояву внутрішньоособистісного емоційного інтелекту. Статеві особливості прояву міжособистісного емоційного інтелекту: «жіночі» емоції (фемінні), «чоловічі» емоції (маскулінні), «фактор приватності» у вираженні емоцій, феномен «маскулінного статево-рольового стресу». Любов. 6 факторів любові за Р.Хаттіссом. набір симптомів та переживань пов’язаних з любов’ю за К.Дайон. «Песимістична» та «оптимістична» теорії любові. Специфіка прояву різних типів любові («марення-омана», буттєва та дефіцитна (А.Маслоу), псевдолюбов (З.Фрейд), невротична, сентиментальна, токсична. Закоханість, психологічні характеристики. Любовна залежність. Ревнощі. Щастя. Кохання як складне почуття. 

  1. Основні функції емоційного інтелекту: стресозахисна та адаптивна. Емоційні стани як форми переживання людини. Перцептивна складова емоційного інтелекту. Емоційний тон відчуттів. Настрій. Пристрасть. Екстаз. Афект. Поняття про фізіологічний та патологічний афект. Натхнення. Тривога. Апатія. Фрустрація. Агресія (афективна складова). Депресія. Підходи до вивчення депресії – біохімічний, біогенетичний, соціокультурний, когнітивний. (Ася Казанцева). Феномен емоційного вигорання. Емпатія (класична, автоматична, формальна, емпатійний гнів, обмежені (знецінені) форми емпатії). Стрес: ознаки та різновиди стресу, стадії стресу, критерії стресостійкості та напрями подолання стресу. Адиктивна та девіантна поведінка (хімічна: психоактивні речовини, алкоголь, наркотики тощо; нехімічні: гемблінг (ігрова залежність), трудоголізм, ургентна поведінка, комп’ютерна, сексуальна, любовна, інтернетадикція, харчова адикція). Управління стресом.
  1. Індивідуальні відмінності та експресія емоцій. Вольова діяльність людини. Загальне поняття про вольову діяльність. Процес управління емоціями (рефлексія та активізація). Стратегії та прийоми управління емоціями (інтерспрямовані та інтроспрямовані). Диструктивні явища («дистресовий стереотип» Х.Дженкинс, «теплова смерть почуттів» К.Лоренц, «шокові емоції» П.Жане, «холодна поза») Загальне поняття про вольову діяльність. Функції волі. Вольові дії людини, ознаки вольових дій (свідоме подолання перешкод на шляху до досягнення мети, ініціювання самою людиною, наявність конкуруючих мотивів, додатковий сенс дії, вольове зусилля). Етапи вольових дій: постановка мети, боротьба мотивів, прийняття рішення, виконання рішення. Регулятивний компонент емоційного інтелекту. Психологічні механізми вольової регуляції: самодетермінації, самоініціації, самогальмуванню, самоконтролю, самомобілізації та самостимуляції. Емоційний тезаурус, емоційна амбівалентність, емоційна тупість, алекситемія.
  1. Емоційний інтелект як життєвий ресурс. Емоційна компетентність. Визначення емоційного інтелекту як «моделі здібностей». «Сім міфів» про емоційний інтелект. Співвідношення емоційного інтелекту з емоційною компетентністю, емоційним мисленням, емоційною обдарованістю, емоційною креативністю, соціальним інтелектом.

Емоційна компетентність як життєвий ресурс: емоційна реакція. Переживання. Емоції і сприйняття. Емоції і пізнавальні процеси. Емоції і свідомість. Емоції та діяльність. Емоції і мотивація. Емоції і характер. Емоції і спілкування. Емоції і поведінка. Емоції і здоров’я. Функції емоцій (Адаптивна. Мобілізаційна. Мотиваційна. Спонукальна. Інформаційна. Регулювальна). Самооцінка емоційної компетентності. Чинники впливу на емоційну компетентність. Портрет емоційно-компетентної людини.

  1. Наукові підходи до розуміння емоційного інтелекту. Модель Майера-Саловея-Карузо. Модель Деніеля Гоулмана. Змішана модель емоційного інтелекту Р. Бар-Она. Модель Люсіна. Закони емоцій (закони емоцій Ніко Фріджа).

Структура емоційного інтелекту (внутрішньоособистісний емоційний інтелект, міжособистісний емоційний інтелект); компоненти емоційного інтелекту (розуміння власних емоцій, розуміння емоцій інших, управління власними емоціями, управління емоціями інших), складові емоційного інтелекту. 

  1. Стратегії саморозвитку емоційного інтелекту. Емоційний інтелект як інтегративна властивість особистості. Емоційний інтелект лідера.

Раціональний компонент емоційного інтелекту (розуміння емоцій). Регулятивний компонент емоційного інтелекту (управління емоціями).

Роль емоційного інтелекту в успішності життєдіяльності людини (зв’язок з академічною успішністю, ефективністю професійної діяльності і спілкування). Зв’язок емоційного інтелекту з особистісною зрілістю. Емоційний інтелект лідера. Поняття емоційної креативності, емоційної компетентності. Урахування «Законів емоцій» (Н. Фріджа) при розробці стратегій саморозвитку емоційного інтелекту. Самомотивація. Натхнення. Оптимізм. Основні стратегії управління емоціями (контроль експресії, управління гнівом, управління страхом, управління меланхолією).

Управління емоціями інших (у контексті особистісного впливу, у ракурсі енергетичної взаємодії). Емоційне насильство.

Сучасні технології розвитку емоційного інтелекту. Методи розвитку емоційного інтелекту (ігрові, арттерапії, психогімнастика, поведінкова терапія).

 

Якщо маєте запитання щодо вступу, бажаєте побачити середовище університету та дізнатися більше про досягнення та успіхи наших студентів – запрошуємо до нас!

Для цього просимо зареєструватися:

Детальніше про умови вступу та правила прийому в IT Step University можна дізнатися за телефонами: